A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Гощанська громада
Рівненська область, Рівненський район

Офіційне інтернет – представництво Гощанської селищної ради

Самоврядування: Один з пріоритетів – посилена увага до проблем віддалених від Гощі сіл

Дата: 16.01.2021 10:39
Кількість переглядів: 219

Минулого вівторка відбулось перше офіційне представлення новопризначеної старости сіл Малятина, Пустомит, Мощон, Мичева й Матіївки Світлани Герасимчук, яка до того працювала головою Малятинської сільської ради.

Села колишньої Малятинської сільської ради розташовані за 25 кілометрів від Гощі. Аби добратися до них потрібно протруситися в авто або маршрутці близько години. Загалом дорога до цих сіл більше нагадує поверхню місяця. І це одна з найдавніших і найболючіших проблем мешканців цих п’яти сіл. Але є в цих селах й інші, не менш важливі проблеми.

Мощони – село з населення 35 осіб

Одним із найменших населених пунктів, який після закінчення реформи децентралізації увійшов до складу новоствореної Гощанської селищної ради є село Мощони. Нині тут мешкає всього 35 осіб, хоч офіційну приписку в цьому селі мають майже 50 людей. Якщо вважати, що кожна сім’я складається хоча б з трьох осіб, то можна сказати, що в Мощонах заселені всього 11 будинків. Решта помешкань оживає хіба в пору весняних і осінніх польових робіт, коли в село приїжджають містяни, аби обробити присадибні ділянки. Тоді й у єдиному сільському магазині, який уже четвертий рік орендує підприємниця Галина Войтко жвавішає торгівля. У міжсезоння жінка на кожного покупця чекає з нетерпінням. І не лише заради виторгу, а бодай для того, аби побесідувати з кимось, поділитись наболілим, помріяти про спокійну старість. А до пенсії жінці залишилось ще два роки за умови, що пенсійний вік в Україні знову не збільшать.

– 1977 року в нашому селі мешкало 317 осіб, – пригадує колишній землевпорядник сільської ради, нині пенсіонер Валерій Мартинчук. – Лише з мешканців нашого села формувалось чотири колгоспних ланки. Була тут школа, ферма, курятник тощо. А що маємо нині? Лише три десятки людей! Але навіть за таких умов село має жити. Більше того, після виходу на пенсію чимало колишніх односельчан повертаються до батьківських будинків. Бо що на землі людина живе, а що в міській клітці.

До слова кажучи, ще 1974 року в Мощонах закрили школу. Сьогодні із 36 мешканців у селі живе лише одна дитина шкільного віку. Це учениця 7-го класу Дарина Пелих. Аби здобути середню освіту дівчині доводиться добиратися до школи в Пустомитах. Якщо раніше шкільний автобус забирав єдину ученицю з Мощон, то останній рік Даша змушена була самостійно добиратися в школу рейсовим автобусом. А він, як відомо, не завжди ходить згідно графіку. І якщо зимові канікули плавно перейдуть на дистанційне навчання, то після локдауну знову потрібно буде мерзнути на автобусній зупинці в очікуванні пустомитівської маршрутки. У зв’язку з цим мама Дарини звернулась до Миколи Панчука з проханням вирішити це питання.

Щодо дистанційного навчання, то тут також не все так просто. Зі слів мощонців Інтернет у селі з’являється лише до сходу й після заходу сонця. З чим це пов’язано провайдер не пояснює, але й виправляти ситуацію не рветься. А тим часом Інтернет, як би це дивно не звучало, є додатковим стимулом для того, аби діти, онуки частіше відвідували своїх батьків, дідусів і бабусь, котрі мешкають в селі. Бо відсутність віртуального контакту із зовнішнім світом для більшості молодих людей є реальною психологічною проблемою.

Символічно, але саме з цього найменшого за кількістю мешканців села розпочав об’їзд території об’єднаної Гощанської селищної ради її голова Микола Панчук. Адже, незважаючи на заселеність території, усі люди потребують не лише уваги влади, а й вирішення болючих для них проблем.

Під час зустрічі з мешканцями Мощон Микола Панчук насамперед аргументовано роз’яснив підстави призначення Світлани Герасимчук старостою. Також він зауважив, що обов’язки старости передбачають значно більше навантаження, ніж сільської голови. Тому без підтримки людей, місцевих депутатів виконати покладені на старост зобов’язання буде доволі складно.

– Громада має визначати проблеми і озвучувати їх старості, – зауважив Микола Панчук. – А для цього потрібно триматися один одного, гуртуватися. Спільними зусиллями ми зможемо поволі вирішувати давно назрілі проблеми.

Дороги

Щодо проблем, то вони у мешканців Малятина, Пустомит, Мощон, Мичева й Матіївки спільні й однотипні. І головною з них є стан дорожнього покриття, а правильніше кажучи, його відсутність. Упродовж багатьох років мешканці цих віддалених від районного центру сіл неодноразово зверталися з проханням чи не до всіх голів райдержадміністрації, районної ради. Відповідь завжди була одна й та сама – у бюджеті немає грошей. Торік перший самостійний крок до вирішення цієї проблеми зробили депутати останнього скликання Малятинської сільської ради та сільська голова. Задля цього вони виділили кошти з місцевого бюджету й виготовили проект капітального ремонту дороги на відрізку від села Воронова до Малятина. Вартість ремонтних робіт становить 42 млн. грн.

– Таких грошей у бюджеті селищної ради також немає, але наявність документації вже дозволяє подавати цей проект на фінансування з інших джерел, – зауважив Микола Панчук. – Це може бути обласний чи державний бюджет. Прикладом такої реалізації проектів є відремонтована дорога до села Садове. Тож за максимального лобіювання можна розраховувати на виділення цих коштів. Для цього ми робитимемо все можливе.

Сільська медицина

Усього раз у тиждень в Мощони приїжджає фельдшер з Матіївки. Відстань між цими селами становить 10 км. Саме тому мешканці Мощон наполягають, аби їх обслуговувала фельдшерка з Малятина або Пустомит. Їх пропозицію одразу було взято до уваги й депутат Гощанської селищної ради Ігор Головчак роз’яснив, що зі старостою Світланою Герасимчук уже обговорювали питання про відкриття у Малятині аптечного кіоску. Така ідея припала до душі мощонцям.

– Торік загалом дуже гостро стояло питання про те виживуть ФАПи цьогоріч чи ні, – зауважив Микола Панчук. – Після детального аналізу ми виділи Центру первинної медико-санітарної допомоги 100% необхідних коштів субвенції з бюджету селищної ради й нині з упевненістю можемо сказати, що всі розташовані на території Гощанської селищної ради ФАПи працюватимуть. Ніхто їх не закриє. Далі ми загалом будемо вивчати питання про можливість поліпшення роботи сільських ФАПів і надання медичних послуг населенню.

Освітлення вулиць

У ХІ столітті вуличне освітлення не має бути розкішшю для мешканців сіл, а гарантією безпечного руху вулицями у темну пору доби. Утім вуличне освітлення є лише в Малятині й Пустомитах. Водночас мешканці вулиць Лісова й Лесі Українки, що в Пустомитах загалом скаржились на низьку напругу в мережі. У результаті просто неможливо використовувати електричні побутові прилади, у тому числі й пральні машини.

А тим часом вулиці Мичева, Матіївки у темну пору доби освітлює лише місяць. Саме тому мешканці цих сіл порушували питання про встановлення вуличного освітлення.

Безпосередньо під час зустрічі Микола Панчук дав доручення директорові комунальної служби Гощанської селищної ради Леонтію Супрунцю найближчим часом зробити перші кроки до вирішення цієї проблеми. Зокрема вже в четвер у Пустомитах і Малятині працюватимуть фахівці з вуличного освітлення, які насамперед обстежать наявні лінії електропередач. Відтак буде вироблено алгоритм подальших дій щодо освітлення вулиць в інших селах. Базуватиметься він на встановленні традиційних ламп вуличного освітлення на електричних опорах й застосування новітніх технологій у якості опор із сонячними батареями. Вартість однієї сонячної батареї з відеокамерою становить майже 3 тис. грн. Утім їх експлуатації не потребує додаткових оплат за енергопостачання. А це, погодьтесь, цілком вигідна інвестиція в комфорт сільських мешканців й освітлення сільських вулиць. Головне, щоб камінь у батарею ніхто не запустив. Але це вже безпосередня відповідальність громади.

Інтернет

У пору глобалізації та стрімкого розвитку ІТ технологій наявність Інтернету, у тому числі в сільській місцевості, є важливим фактором якісної комунікації. І мова йде не лише про міжособистісні контакти, а насамперед про передачу ділової документації, проведення он-лайн нарад, консультацій медиків, урешті забезпечення й реалізації освітніх процесів. Особливо гостро питання про покриття мережею Інтернет постало з часу введення карантинних заходів, пов’язаних з пандемією коронавіруса. Без якісної он-лайн платформи практично неможливо забезпечити дистанційне навчання школярів.

Про це під час зустрічі з Миколою Панчуком також говорили батьки дітей, мешканці сіл. Реагуючи на скарги людей, селищний голова зауважив, що наразі проводиться аналіз потенційних провайдерів і запропонованих ними цін на підключення й користування Інтернетом. Відтак угоду буде укладено з провайдером, який запропонує адекватну ціну й гарантовану якість. Відбудеться це вже найближчим часом.

Благоустрій

Під час зустрічі з мешканцями сіл колишньої Малятинської сільської ради Микола Панчук повідомив, що в Гощанській селищній раді буде розроблено відповідний план благоустрою територій. Відповідно до нього у кожному населеному пункті відбуватимуться дні благоустрою. У ці дня важливо не нехтувати загальними проблемами громади й всім гуртом долучатись до прибирання територій не лише біля своїх домівок, а й біля помешкань одиноких, пристарілих людей, сільських кладовищ. Дні благоустрою стануть традиційними й проводитимуться в села кілка разів на рік.

Побутові відходи

Смітєзвалища ніби той птах Фенікс. Скільки їх не ліквідовуй, а вони знову й знову відроджуються. Питання: хто в цьому винен? Відповідь: та самі ж люди. Утім вічно тривати це не може.

– Побутові відходи будуть вивозитися системно, – повідомив Микола Панчук. – Але поки цей процес ще не налагоджено, то велике прохання не викидати сміття куди попало – на узбіччя, поля. Поки що весь непотріб можна вивозити на єдине на території колишньої Малятинської сільради паспортизовене сміттєзвалище. Поки що. Невдовзі його також буде повністю ліквідовано. Водночас на території Гощанської громади буде створено спільне для всіх сіл громади сміттєзвалище, де в перспективі планується відкриття заводу з переробки твердих побутових відходів.

До слова кажучи, одним із лідерів утилізації та переробки відходів у Європі вважається Швейцарія. Ще 2000 року в країні були заборонені сміттєві полігони, тому сьогодні більш як половина всього сміття йде на переробку, а решта спалюється. Саме з шведами Гощанська селищна рада вже уклала угоду про будівництво заводу з переробки побутових відходів. Наразі нам далеко до Швейцарії, але наше завдання на наступні роки суттєво зменшити рівень забруднення довколишнього середовища й вийти на якісно новий рівень поводження з відходами людської діяльності.

– Для початку в селах громади будуть встановлені металеві бочки для сортування пластику, скла тощо, – зауважив Микола Панчук. –  Зробити це ми плануємо за допомогою підприємств, які допомагали з встановленням відповідних бочок на території Гощі. Також у селищній раді діятимуть телефони гарячої лінії на які можна буде телефонувати й інформувати про порушення правил благоустрою. За це передбачено штраф в обсязі 1340 грн. А якщо порушник не матиме коштів, аби його сплатити, то йому доведеться певний час працювати на громадських засадах на благо громади.

Підсумок

Під час зустрічей Микола Панчук також говорив про можливі зміни роботи в системі сільських бібліотек, клубів. У Пустомитах обговорили питання про продовження маршруту автобуса, відведення площі для випасу для худоби, а також про шкідливий вплив пестицидів, які використовує підприємство, що орендує тут землі на стан довкілля, здоров’я бджіл, їх мор.

У Мощонах, Матіївці, Мичеві порушувалось питання водопостачання. Наразі вода є лише в Малятині, та й то неякісна. У зв’язку з цим було виготовлено проект на встановлення фільтрувальної установка вартістю 1 млн 400 тис. грн. Наразі у глибинній свердловині встановлено електронний лічильний, замінено насос, пожежний гідрант, а також трубу від башти до школи. Вартість робіт становить близько 400 тис. грн. З них 200 тис. грн надало ТОВ «Акріс-Агро».

Говоридли олюди й цілком буденні проблеми, як от неякісний хліб, який один раз у тиждень привозять у Матіївку.

Загальне враження від зустрічей з мешканцями п’яти сіл можна описати словами одного з мешканців Пустомит.

– Ми думали, що буде так, як завжди, – зауважив чоловік, звертаючись до Миколи Панчука. – Приїхало начальство, дало вказівки, зробило зауваження і поминай як звали. А ви, певно, керівник нової генерації.

Відповідною була й реакція Миколи Панчука.

– Мені важливо було дивитися людям в очі перед виборами, під час них і після них, – зауважив він. – Так само важливо для мене, щоб я міг чесно дивитися людям в очі після п’яти років моєї каденції. Це моє головне завдання. І щоб виконати його, я буду максимально працювати, аби допомогти кожному, хто проживає у нашій громаді. Бо людина і її життя є найважливішими для мене.

За матеріалами редакторки газети “Рідний край” – Ірини Повар.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь