Офіційний сайт Гощанської селищної ради

 

Для людей з порушенням зору - натисніть Ctrl+

 

ГОЩАНСЬКА ГРОМАДА, РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОН

Військовослужбовці продовжують отримувати грошове забезпечення на період лікарняного

Під опікою Фонду соціального страхування України перебуває близько 11 мільйонів українців – це наймані працівники, підприємці, фермери і самозайняті особи. Усі вони в разі настання страхового випадку отримують від Фонду виплати, допомоги, медичні і соціальні послуги.

Однак для військовослужбовців діють інші норми соціального захисту на випадок тимчасової втрати працездатності – їм не нараховується та не виплачується допомога за лікарняними, натомість за ними на час хвороби зберігається грошове забезпечення та передбачено додаткову винагороду на час воєнного стану. Відповідно, до бюджету ФССУ не розподіляється сплачений за військовослужбовців ЄСВ – сплачений з їхнього доходу внесок надходить тільки до Пенсійного фонду України та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Так, Медичні сили Збройних сил України та Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України роз’яснюють, що військовослужбовцям ЗСУ, які отримали ушкодження чи захворіли, виплачується грошове забезпечення за останніми займаними посадами за період звільнення від виконання службових обов’язків у зв’язку з хворобою та перебуванні на лікуванні в лікарняних закладах і у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою (відпустці за станом здоров’я).


Виплата грошового забезпечення здійснюється на підставі наказу командира (начальника, керівника). Тож електронний лікарняний, який може бути автоматично сформований для військовослужбовця, не потребує опрацювання – за ним не потрібно проводити розрахунки та подавати заяву до Фонду соціального страхування України.

Крім того, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України та за рішенням Міністра оборони України, на час воєнного стану військовослужбовці Збройних сил України, які у зв’язку із пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я, включаються до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 тисяч гривень, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії.

Також додаткова винагорода передбачена для військовослужбовців, які знаходяться на стаціонарному лікуванні з інших причин – їм належить до виплати додаткова винагорода в розмірі 30 тисяч гривень (пропорційно із розрахунку на місяць).

Порядок виплати грошового забезпечення не залежить від місця лікування військовослужбовця – будь то військові, цивільні чи закордонні заклади охорони здоров’я.

Деталі щодо грошового забезпечення військовослужбовців можна уточнити на гарячій лінії Департаменту фінансів Міністерства оборони України: (044) 271-35-59.

Пресслужба виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України

 

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 05.07.2022 р. № 2063/0/290-22/45

Управління нагляду Мінсоцполітики розглянуло лист […] щодо роз’яснень з питання надання матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (далі – матеріальне забезпечення) застрахованим особам під час перебування у простої.

За результатами спільного опрацювання порушеного питання з представниками виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, Мінсоцполітики, Мінекономіки, Держпраці повідомляємо наступне.

Статтею 34 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) визначено, що простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (абзац перший статті 113 КЗпП).

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Слід зазначити, що законодавством не визначено умови щодо присутності/відсутності працівників на робочому місці під час простою.

Умови надання матеріального забезпечення, зокрема, допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах, визначає Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон).

Статтею 19 Закону передбачено право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення, яке виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю.

Разом з тим статтею 22 Закону встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати у разі настання в неї страхового випадку.

Статтею 1 Закону України “Про оплату праці” визначено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Оплата простою не з вини працівника згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713, віднесена до гарантійних і компенсаційних виплат фонду додаткової заробітної плати як оплата за невідпрацьований час.

Отже, з огляду на зазначене, на думку Міністерства, у разі настання у застрахованої особи, яка перебуває у простої та згідно із наказом роботодавця про запровадження простою зобов’язана бути присутньою на робочому місці (іншому місці, визначеному роботодавцем) з відповідним режимом роботи, одного із страхових випадків, визначених статтею 22 Закону, допомога по тимчасовій непрацездатності надається на загальних підставах, зокрема, відповідно до норм статей 22 та 24 Закону, за дні непрацездатності, через які працівник втрачає оплату.

Водночас якщо відповідний страховий випадок настав у застрахованої особи, яка згідно з наказом роботодавця про запровадження простою відсутня на робочому місці, на думку Міністерства, підстав для здійснення виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності немає.

При цьому слід зазначити, що відповідно до статті 30 Закону рішення про призначення або відмову у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності має прийматися комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, із урахуванням вищевикладеного.

Розрахунок середньої заробітної плати для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (зі змінами).

Щодо допомоги по вагітності та пологах слід зазначити, що частиною першою статті 25 Закону передбачено надання зазначеної допомоги як компенсації втрати заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

При цьому частиною третьою статті 25 Закону встановлено, що у разі надання застрахованій особі відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами у період простою підприємства, установи, організації не з вини застрахованої особи допомога по вагітності та пологах надається з дня виникнення права на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.

Разом з цим зазначаємо, що листи міністерств носять інформаційно-рекомендаційний характер, не є нормативно-правовими актами і не встановлюють нових правових норм.

Начальник Управління нагляду
Максим ЗАЦЕРКОВНИЙ

 

Структура

Корисні посилання

петиції

consult logo

Back to top