У результаті реорганізації мережі закладів освіти 2016 року структурним підрозділом Симонівського ліцею став дитячий садок «Пізнайко», а торік - «Сонечко». Розміщуються вони в селі Франівка. Загальний штат трьох закладів налічує майже 70 працівників.
У Симонівському ліцеї навчається 230 дітей. Дитячий садок «Пізнайко» відвідують 29 діток, а «Сонечко» - 50. Для підвезення вихованців дитсадків і учнів ліцею маємо шкільний автобус.
Сьогодні пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з директоркою Світланою САМОЛЮК. Говоримо про організацію безпечного навчального процесу в умовах війни, матеріальну базу, волонтерську діяльність учнів і працівників закладів, а також плани і мрії.
Світлано Миколаївно, як організована робота закладів, якими ви керуєте, в умовах війни?
- Головне – це безпека наших дітей. Коли розпочалась війна, то сховища в ліцеї не було. З огляду на це навчальний процес проходив у форматі дистанційного навчання.
Водночас уже з 1 вересня 2022 року ми організували навчання учнів 1 та 11 класів Симонівського ліцею на базі дитячого садка «Пізнайко», де сховище має статус захисної споруди. Уже в жовтні внесли корективи: очно навчалися учні 1 і 9 класів, а учні 11 класу перейшли на дистанційну форму навчання. Так тривало до листопада 2022 року.
Що змінилося в листопаді?
- Ми закінчили ремонт підвальних приміщень, які нині слугують сховищем для дітей і працівників ліцею під час повітряної тривоги.
Загалом наводити лад у цих приміщенням ми почали ще в січні, тобто за місяць до початку війни. Колись там розміщувалась котельня і приміщення були завалені шлаком і різного роду непотребом. Ніхто з підрядників не хотів розпочинати там ремонт, бо спочатку треба було розчистити завали. Ми це зробили власними силами і з допомогою батьків наших учнів. Щоб робити щось далі потрібні були кошти. А тут війна! Тоді я звернулась у відділ освіти з проханням виділити кошти на ремонт підвальних приміщень. Загалом на облаштування сховища було спрямовано понад 300 тис. грн з місцевого і державного бюджетів.
Сьогодні наш заклад має відремонтоване, безпечне і дуже тепле сховище. У ньому є три кімнати і два санвузли. Відповідні укриття є також у двох дитячих садках.
Нині з 230 учнів ліцею дистанційно навчається близько 20. Решта охоплені очною формою навчання.
Що можна сказати про співпрацю батьків з учителями і загалом дирекцією закладу?
- Батьки нам дуже допомагають. Назнаю де ще є така активність. Вони самостійно роблять ремонти в класах. Лише в цьому навчальному році батьки 1-го й 5-го класів придбали нові меблі, у 10-му – жалюзі на вікна. Кожного року навчальні класи оновлюються. Батьки наших учнів зацікавлені в тому, щоб їхні діти здобували освіту в комфортних умовах. Ми всі щиро вдячні їм за їхню активність і небайдужість, постійну допомогу в поліпшенні матеріальної бази закладу.
Навчальний процес – це головне. А гуртки за інтересами в закладі працюють?
- Звісно. У нас дуже добре налагоджена гурткова робота. У ліцеї працює три гуртки – два вокальних «Жайвір» і «Вокальний» (кер. Зіна Ковальчук) і гурток декоративної творчості «Вишиванка» (кер. Ольга Друзюк).
Вокальний гурток «Жайвір» відвідують 15 дітей, а «Вокальний» - дві групи по 15 дітей. Учасники цих гуртків є щорічними призерами обласних конкурсів. Через війну торік діти брали участь лише у вокальному конкурсі, який проводився в межах нашої громади.
Гурток декоративної творчості «Вишиванка» відвідують учні 1 та 2 класів. Торік робота нашого учня Тимофія Цимбалюка «Новорічний сувенір» здобула перемогу в обласному конкурсі, а відтак - всеукраїнському.
Також на базі школи працюють дві секції ДЮСШ – волейбольна і футбольна, і клас бандури від Гощанської Школи мистецтв.
Напевно чи не кожен освітній заклад громади з перших днів війни долучився до волонтерського руху підтримки ЗСУ. Як у вас відбувався цей процес?
- Дійсно, з перших днів війни ми всі активно включилися в процес допомоги ЗСУ. До цієї роботи долучалися всі – учні, вчителі, їх батьки, мешканці села. У спортзалі плели сітки всім селом. Щодня. Люди зносили продукти в ліцей, де ми готували бендерики, пекли пироги, ліпили вареники, а згодом робили борщову заправка, консервацію
За цей час ми виготовили майже 900 банок тушонки. М’ясом допомагали люди, Гощанська селищна рада. Банки з тушонкою разом із тодішнім старостою Леонідом Конончуком розвозили по домівках, власники яких мають автоклави. Наші учні виготовляли обереги, малювали малюнки.
Долучались до новорічної акції «100 пакетів для військових».
Також підтримуємо наших колег, земляків, батьків наших дітей, які нині на війні. Сьогодні воюють з окупантами троє наших колег - Сергій Акімов, Петро Мамотюк, Анатолій Білявський, а також батьки 48 наших дітей.
Війна, величезне бажання допомогти нашим військовим, підтримати їх психологічно і порадувати домашніми стравами об’єднала всіх – і дітей, і дорослих. І насправді це неймовірне відчуття єдності заради одного - перемоги.
Діти, чиї батьки воюють, мають нині якість пільги?
- За рахунок коштів місцевого бюджету громади діти військових, а також діти з малозабезпечених сімей та з інклюзією харчуються безкоштовно. Загалом безкоштовним харчування охоплено понад 70 дітей.
Питання економії завжди актуальне. Що зроблено в закладі в плані енергозбереження й водночас забезпечення належного температурного режиму в приміщеннях?
- Кожен заклад має власні котельні. У ліцеї їх дві. Газова котельня в нас була, а 2016-го власними силами збудували ще для твердопаливних котлів. Торік встановили додатковий твердопаливний котел.
З допомогою батьків замінили лампочки на енергозбережні.
Буквально днями також отримали двері, які за мінімальну ціну виготовив для закладу мешканець Русивля Євгеній Муляр. Загалом замінимо троє старих дверей у спортзалі, одні – у столовій.
Дбаємо також про належну матеріальну базу дитячих садків. У «Сонечку» зокрема поміняли лінолеум на сучасну плитку, умивальники, придбали морозильну камеру, загалом осучаснили столову. А нещодавно отримали бензиновий генератор для «Сонечка» від партнерів нашої громади з Німеччини. Передали його гендиректор ТОВ «Дедденс Агро» Віктор Щербачук і Гощанський селищний голова Микола Панчук.
Один директор на три заклади. Важко?
- Важко. А хіба може робота бути легкою, якщо її робити якісно. Крім того, у мене є два заступника. Це Ніла Євстафіївна Шумило і Тетяна Миколаївна Цимбалюк. Також є два куратори дошкільних закладів - Никитюк Таміла Василівна ЗДО «Сонечко» та Римаришина Світлана Юріївна ЗДО «Пізнайко». Усі ми робимо одну роботу.
Територія поблизу ліцею завжди прибрана, охайна. Хто допомагає підтримувати порядок поза межами ліцею?
- У нас є робітник з обслуговування. У штат взяли його не так давно. До прибирання територій також долучаються два кочегара і завгосп. Загалом і працівники ліцею, і діти дбають про благоустрій території ліцею, а тому зацікавлені в тому, щоб всюди було чисто й прибрано. А, як ми знаємо, чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять.
Сьогодні складно щось планувати проте… Які плани, мрії?
- У нас є сучасний комп’ютерний клас, класи хімії, математики, біології. Нещодавно ми отримали комплект сучасного обладнання для організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання.
Ми хочемо, щоб наш заклад відповідав вимогам часу, був сучасним. Про що мріємо? Зробити зовнішнє утеплення приміщення, новий дах, бо старий протікає в кількох місцях. Нам потрібен новий кабінет англійської мови, біології, української мови. Добре б було зробити ремонт у спортзалі дитячого садка «Пізнайко» і зробити його відкритим також для мешканців села. А ще плануємо доповнити спортивним інвентарем дитячий ігровий майданчик, оновити ландшафтний дизайн на території школи.
Але найбільша наша мрія, як напевно і всіх українців – це перемога. З вірою в ЗСУ працюємо, чекаємо, допомагаємо військовим чим і як можемо. Сьогодні це найголовніше.
