Як врятуватись від ядерної зброї чи аварії на АЕС

У випадку застосування ядерної зброї або вибуху на АЕС головне правило лишається незмінним: почувши сирену, прямуйте в укриття.

Увімкніть радіо, телебачення або скористайтесь інтернетом для отримання сповіщення про відповідну загрозу та про подальші дії.

Оперативну інформацію має повідомити ДСНС, Генштаб, поліція чи місцева влада на сторінках їх офіційних сайтів чи соцмереж або в офіційних каналах у Viber чи Telegram. Якщо інтернет-звʼязок буде нестабільним, можна використовувати полегшені версії соцмереж (Facebook Lite, Messenger Lite).

Подбайте також про наявність радіоприймача з живленням від батарейок. Це може бути єдиним засобом звʼязку в надзвичайній ситуації.

Якщо ядерний вибух застав вас на вулиці

• Помітивши спалах у небі (або його відбиття від поверхонь), у жодному разі не дивіться в той бік. Це загрожує опіком рогівки, спалаховою сліпотою та опіком очей.
• Лягайте на землю. Спробуйте знайти в секундній доступності заглиблення або виступ, за яким можна сховатись від ударної хвилі та уламків.
• Спробуйте закрити всі відкриті частини тіла: ляжте ногами в бік вибуху, обличчям донизу, підкладіть руки під себе, щоб захистити їх від опіків та травмувань.
• По можливості, прикрийте вуха навушниками — це захист від баротравми.
• Прикрийте рот і ніс маскою, тканиною одягу або хусткою, дихайте через них. Однак ці підручні засоби не можуть повністю захистити від внутрішнього опромінення. Тому важливо якнайшвидше потрапити в укриття.
• Біжіть в укриття одразу, як з’явиться можливість звестися на ноги й коли минула вибухова хвиля від застосування ядерної зброї.

Бігти в укриття треба враховуючи напрям вітру. Якщо він дме з епіцентру вибуху – пересувайтесь перпендикулярно (ліворуч або праворуч) напряму вітру. В іншому випадку – рухайтесь проти вітру.

Головний критерій пошуку укриття – хвилинна доступність. Якщо поруч немає спеціально обладнаного сховища, найкраще підійде підвал або центр великих бетонних будівель з мінімальною кількістю вікон та дверей. Зони будівлі, де найбезпечніше сховатись у разі застосування ядерної зброї, дивіться на ілюстрації.

• Перш, ніж потрапити в укриття, зніміть верхній шар одягу. Це може усунути до 90% радіоактивного забруднення й зменшить час, протягом якого ви перебуваєте під впливом опромінення. Щоб запобігти розсіюванню радіоактивного пилу, будьте дуже обережні, знімаючи одяг, намагайтесь уникнути контакту шкіри з забрудненим одягом. Покладіть одяг в поліетиленовий пакет або герметичний контейнер. Найкращим варіантом буде переодягнутися повністю та якнайшвидше провести дезактивацію (див. пункт 11).
• Переконайтесь, що в приміщення, яке ви використовуєте як укриття, не потрапляє повітря ззовні. Закрийте всі вікна, двері, вентиляційні отвори, вимкніть кондиціонер та обігрівач. За можливості перейдіть у кімнату, де немає вікон.
• Дистанціюйтесь від інших людей у приміщенні, не торкайтесь їх. Ви можете спричинити радіоактивне забруднення одне одного.
• Не їжте й не торкайтесь нічого, що могло зазнати радіоактивного забруднення.
• Проведіть дезактивацію– заходи для очищення від радіаційного забруднення тіла, приміщення, поверхонь та предметів, з якими ви контактуєте.
• Для змивання радіоактивного забруднення зі шкіри та поверхонь можна використовувати водопровідну воду, якщо не було офіційних повідомлень про заборону її використання!
• Рекомендовано прийняти прохолодний душ з використанням миючих засобів. Уникайте сильного тертя шкіри, це може призвести до пошкодження шкіри та потрапляння радіонуклідів до організму.
• Якщо немає змоги прийняти душ, омийте всі відкриті ділянки шкіри, особливо руки й обличчя. Використовуйте мило й велику кількість води. Не тріть шкіру в місцях, де є подряпини чи рани, аби запобігти потраплянню радіонуклідів до організму. Якщо у вас зовсім немає доступу до води, скористайтеся вологою серветкою, чистою вологою тканиною або вологим паперовим рушником. Ретельно протріть усі відкриті ділянки шкіри.
• Поверхні й предмети протріть вологою ганчіркою або серветкою. Це обов’язково, не залежно від того, яке приміщення ви використовуєте як укриття.
• За можливості одягніть чистий, щільний максимально закритий одяг, що не міг зазнати радіоактивного забруднення.
• Знайдіть джерело інформації (радіо, телевізор, інтернет). Аби не пропустити інструкції, не вимикайте радіоприймач або інший засіб зв’язку.
• Залишайтесь в укритті впродовж 24 годин, якщо органи влади не нададуть інших інструкцій щодо переміщення чи евакуації.

Якщо ядерний вибух застав вас у приміщенні

• Переконайтесь, що в приміщення не потрапляє повітря. Закрийте всі вікна, двері, вентиляційні отвори, вимкніть кондиціонер та обігрівач. За можливості перейдіть у кімнату, де немає вікон.
• Залишайтесь в укритті впродовж 24 годин, якщо органи влади не нададуть інших інструкцій щодо переміщення чи евакуації. Аби не пропустити інструкції, не вимикайте радіоприймач або інший засіб зв’язку.
• Не їжте й не торкайтесь нічого, що могло зазнати радіоактивного забруднення.
• Якщо члени вашої сімʼї на момент застосування ядерної зброї були в іншому укритті, вони мають залишитись там, доки не буде дозволу покинути його.
• Тримайте своїх домашніх тварин усередині укриття.
• Не вживайте водопровідну воду до отримання відповідного повідомлення про її безпечність.

Якщо ядерний вибух застав вас у дорозі

• Помітивши спалах у небі (або його відбиття від поверхонь), у жодному разі не дивіться в той бік. Це загрожує опіком рогівки, спалаховою сліпотою та опіком очей.
• Зупиніть автомобіль на безпечній частині дороги.
• Закрийте всі вікна, двері, люки та будь які отвори, перекрийте потік повітря ззовні.
• Прийміть захисну позу (закрийте голову руками та опустіть лікті на коліна).
• По можливості, прикрийте вуха навушниками — це захист від баротравми.
• Прикрийте рот і ніс маскою, тканиною одягу або хусткою, дихайте через них, поки не опинитесь в укритті: це має захистити вас від потрапляння радіонуклідів в організм.
• Після вибуху негайно треба знайти укриття. Головний критерій – хвилинна доступність. Якщо поруч немає спеціально обладнаного сховища, найкраще підійде підвал або центр великих бетонних будівель з мінімальною кількістю вікон та дверей.

Якщо ваша дитина під час ядерного вибуху – у школі або садочку

Якщо на момент ядерного вибуху ваша дитина була в закладі освіти, вона має залишатись там в укритті з рештою дітей.

Навіть якщо школа або садок в пʼятихвилинному доступі від дому, не потрібно виходити з укриття і забирати дитину. Це нашкодить вам, бо на вулиці ви можете зазнати радіаційного впливу, вашій дитині, а також іншим дітям й вчителям або вихователям, які перебувають в укритті школи чи садочка.

Згідно норм безпеки приміщення для укриття мають загерметизувати зсередини, аби туди не потрапляти шкідливі речовини ззовні. Батьки, що прийшли з вулиці, можуть переносити на одязі радіоактивний пил, або він разом з повітрям може потрапити у приміщення, де переховуються діти.

Тож вийти назовні означає наражати на небезпеку не лише себе, а й дітей та персонал. У випадку аварії з викидом або ядерного вибуху у будь-якій споруді безпечніше, ніж на вулиці.

Для того, щоб мати впевненість, що школа або садок готові до будь яких сценаріїв ми рекомендуємо вам переконатись заздалегідь, що тамтешнє укриття захистить вашу дитину від радіації у випадку ядерного вибуху. А також переконатись, що ваша дитина готова до такого сценарію.

Для цього потрібно:

• Переконатись, що у вчителів (вихователів) та дирекції школи або садочка є план дій на випадок ядерного вибуху. Вони мають діяти згідно із загальними правилами поводження у такій надзвичайній ситуації. Правила тут.
• Якщо дирекція закладу не проінформувала вас про це, ви маєте домовитись заздалегідь із іншими батьками та вчителем, що у випадку ядерного вибуху двері укриття, де перебувають діти – не будуть відчиняти, допоки не було дозволу від органів влади.

Це значить, що прийти і забрати дитину звідти, поки немає офіційних оголошень, що загроза минула – буде неможливо. Поясніть їм, що зайве відчинення дверей укриття і допуск туди батьків, що прийшли з вулиці – нашкодить дітям.

• Переконайтесь, що укриття адаптоване для перебування там в умовах ядерної небезпеки.Чи є в адміністрації школи відповідні документи, акти перевірки контролюючих органів, що свідчать про те, що укриття – придатне. Крім цього – акт ДСНС про те, що приміщення в задовільному санітарному та протипожежному стані.

Деякі заклади мають спеціальні протирадіаційні укриття або більш надійні сховища – герметичні. Однак за відсутності таких допускається перебування в найпростіших укриттях, але в яких дотримані наступні вимоги (їх дотримання ви можете перевірити самі):

- розташовується в підвальному (підземному) приміщенні, на цокольному чи на першому поверсі (за умови забезпечення огороджувальними будівельними конструкціями), в основній будівлі школи або не далі, ніж 100 метрів від неї. Поруч не має бути резервуарів з небезпечними хімічні, легкозаймистими, горючими та вибухонебезпечними речовинами, водопровідними та каналізаційними магістралями;

- укриття забезпечене електроживленням, штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації. За відсутності мають бути приміщення для встановлення виносних баків;

- не має бути ніяких отворів у стінах окрім дверей. Якщо є інші – мають бути закладені мішками з піском або ґрунтом, бетонними блоками чи цеглою;

- в укритті має бути не менше ніж два евакуаційних виходи. Для укриттів місткістю до 50 осіб допускається один вихід;

- через укриття не повинні проходити водопровідні, каналізаційні чи інші магістралі;

- входи мають закриватись посиленими дверима з негорючих матеріалів (металевими або дерев’яними, оббитими залізом) чи захисними екранами (кам’яними, цегляними, залізобетонними) на висоту не менше 1,7 м;

- в укритті має бути вентиляція;

- місткість укриття – не менше 1 метра на людину.

Оскільки укриття має бути розраховане на перебування там дітей впродовж не менше від 48 годин, перевірте, чи є там перелік речей, які має забезпечити адміністрація закладу освіти:

- місця для сидіння (лежання): стільці, лавки чи ліжка, спортивні мати, каремати; 

- теплі ковдри або спальники;

- поліетиленові пакети;

- армований скотч для герметизації приміщення;

- ганчірки та вологі серветки;

- вода для очищення тіла, предметів, поверхонь від радіаційного пилу;

- питна вода у розрахунку одна особа/2 л на добу; 

- запас консервів та сублімованої їжі;

- контейнери для продуктів харчування; 

- баки для нечистот, що щільно закриваються (для неканалізованих будівель і споруд); 

- резервне штучне освітлення (електричні ліхтарі, свічки, гасові лампи тощо); 

- вогнегасники; 

- аптечка із засобами надання невідкладної медичної допомоги; 

Запас таблетованого йодиду калію на максимальну плановану кількість дітей та персоналу в укритті: немовлята від народження до 1 місяця – 16 мг на особу; діти (від 1 місяця до 3 років) – 32 мг; діти (від 3 до 12 років) – 62,5 мг на особу; підлітки (від 12 до 18 років), вагітні, матері-годувальниці та дорослі (до 40 років) – 125 мг на особу; дорослим від 40 років йодна профілактика зазвичай не потрібна. Правила йодопрофілактики тут.

- респіратори FFP2 та FFP3 в розрахунку на максимальну кількість дітей, яку вміщує сховище;

- засоби зв’язку та оповіщення (телефон, радіоприймач на батарейках з КХ/CХ діапазоном на випадок відсутності звʼязку та струму, інтернет, рекомендовано встановлення Wi-Fi пристроїв);

- інструменти (лопати штикові та совкові, ломи, сокири, пилки, ножівки тощо). 

Якщо не всі речі є, разом із іншими батьками проконтролюйте, аби їх придбали або знайдіть та принесіть самі.

Складіть тривожний рюкзак для своєї дитини. У ньому мають бути: пляшка чистої води; поживні батончики чи снеки в герметичних упаковках; нотатка від батьків, у якій вказано ПІБ дитини, контактні дані батьків та ближніх родичів (імена, телефони, адреси); телефон (за можливості), зарядний пристрій і павербанк; індивідуальний набір необхідних ліків, респіратори (запас на кілька днів); комплект змінної білизни та одягу; спальник, якщо ними на забезпечує заклад; улюблена іграшка або річ. Інші речі відповідно до віку дитину (підгузки, дитяче харчування).

Важливо! Для того аби не навантажувати дитину важкими речами щоразу, коли вона йде до школи чи садочка, домовтесь з адміністрацією або вчителем (вихователем), щоб ці речі зберігались у закладі, але в швидкому доступі, аби їх можна було швидко брати під час тривоги.

• Обовʼязково попередьте медичного працівника школи або садочка, вчителів (вихователів) або адміністрацію, якщо ваша дитина має порушення функціонування щитоподібної залози або алергію на калій йодид! В укритті їм може знадобитись йодопрофілактика, але тільки після офіційної вказівки ДСНС чи органів влади в її потребі!
• Проговоріть з дитиною, що в разі ядерної загрози вона певний час залишатиметься в укритті з іншими дітьми.Не залякуйте дитину, але й не прикрашайте події. Поясніть, це важливо для того, аби перечекати небезпеку. Запевніть її, що як тільки небезпека мине, уся ваша родина знову буде разом.
• Також важливо проговорити цей сценарій з усіма членами вашої родини.

Якщо ви не впевнені у безпечності перебування вашої дитини в укритті навчального закладу у випадку ядерного вибуху – тоді рішення, чи навчатиметься ваша дитина офлайн, допоки є така загроза – ви приймаєте на власний розсуд.

Залежно від ситуації, органи місцевого самоврядування або адміністрація закладу можуть ухвалити рішення про тимчасове припинення очного формату навчання у вашій школі.

Рекомендації актуалізовано на основі досвіду і інструкцій України після аварії на ЧАЕС Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спільно з Державним науково-технічним центром з ядерної та радіаційної безпеки і на основі інформації з відкритих джерел: Державної служби надзвичайних ситуацій, Міністерства освіти і науки України та Патрульної Поліції України.

Пропонуємо професійне навчання у Рівненському центрі професійно-технічного навчання державної служби зайнятості у липні 2023 року

Примітка: * - професії, навчання за якими  певним категоріям громадян можна пройти за ваучери, які можна отримати у центрах зайнятості.

Професійне навчання для зареєстрованих безробітних проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Також безкоштовно надається гуртожиток та компенсуються витрати на проїзд. Для інших категорій громадян освітні послуги надаються на платній основі.

Відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок (військову службу)» слухачам, які навчаються у професійно-технічних закладах освіти надається відстрочка від призову на строкову службу.

Звертайтесь у заклад освіти за тел. 68-37-80, 68-37-95, або у центри зайнятості за місцем проживання.

Утримання одного засудженого у в’язниці коштує 10 900 грн на місця. Зважаючи на те, що ув’язнені далеко не завжди працюють, за їх утримання платить держава. Тому одне з топ завдань Мін’юсту на цей рік – залучити малий та середній бізнес до проєктів, які дадуть роботу засудженим.

Про це розповіла заступниця Міністра юстиції Олена Висоцька під час ефіру на телеканалі «РАДА», повідомляє пресслужба Мін’юсту.

«З іншого боку засуджений до пробації, тобто який не перебуває у в’язниці і сплачує або штраф, або залучається до суспільно корисних робіт, коштує державі приблизно тисячу гривень. Тобто кримінальне покарання у вигляді пробації в 10 разів дешевше! Тому всі європейські країни пішли шляхом розвитку пробації і утримування засуджених у в’язницях тільки у виняткових випадках – коли вони реально небезпечні», – зазначила Олена Висоцька.

Вона підкреслила, що завдання Міністерства юстиції – ресоціалізувати ув’язнених таким чином, щоб після виходу з в’язниць чи слідчих ізоляторів такі люди були абсолютно безпечними і не вчиняли нових злочинів. Водночас заступниця Міністра юстиції  погодилась з тим, що багато роботи можна провести наперед, наприклад, із неповнолітніми, які схильні до агресії або до вчинення злочинів, або які вживають наркотичні речовини. За її словами, це буде дешевше, ніж потім виправляти злочинців, шукати їм зайнятість, перевчати, давати роботу тощо.

Також під час ефіру Олена Висоцька поінформувала про приватизацію в’язниць: «Приватизація іде за планом. Ми запрошуємо інвесторів розглянути наші пропозиції. Як правило, вони дуже вигідні. Звичайно, коли продаєш об’єкти на чесному прозорому аукціоні, трапляється, що не з першого разу той чи інший лот продається. Це абсолютно нормальна ринкова ситуація. Наша задача – рекламувати ці лоти, говорити про них і давати всім інвесторам якомога більше інформації».

Вона відзначила, що кошти від продажу в’язниць будуть спрямовані на поліпшення умов ув’язнених та на будівництво нової інфраструктури. Заступниця пояснила, що об’єкти приватизації – це великі об’єкти, які витягають з пенітенціарної системи на їх утримання великі кошти – щомісяця, щорічно оплачуються комунальні платежі, податки на землю, охорона.

«Відтак, їх закриття призводить до зменшення видатків з одного боку, а з другого – кошти, які ми отримаємо від приватизації, ми вкладемо в інфраструктуру, поліпшимо умови. Завдяки цьому Україна не буде сплачувати величезні кошти – а це мільйони євро – по виплатам компенсацій тим, хто виграє суди проти України за неналежні умови тримання під вартою», – наголосила Олена Висоцька.

«Мін’юст розробив Стратегію реформування пенітенціарної системи на період до 2026 року. Ми подивимося, що із нашого амбітного плану буде зроблено, і сплануємо наступні кроки. Сподіваюсь, результати, яких ми досягнемо, змінять ставлення українців до реформи пенітенціарної системи», – резюмувала заступниця Міністра.

Гощанська селищна рада запрошує на роботу кваліфікованого та мотивованого фахівця на посаду головного спеціаліста відділу розвитку громади.

Що передбачає посада?
Ведення електронного документообігу;
супровід реалізації в громаді проєктів розвитку комунальної інфраструктури.
Вимоги до кандидата:
економічна освіта;
вільне володіння державною мовою;
уміння працювати з базовими програмами MS Office;
знання норм законодавства в питаннях комунальної власності;
організаційні та комунікаційні навички;
здатність працювати в команді;
аналітичне мислення та здатність до ухвалення рішень.
Досвід роботи є перевагою.
Пропонуємо:
цікаву та важливу роботу, спрямовану на покращення нашої громади, можливості для професійного зростання та навчання, сприятливу робочу атмосферу.

Якщо ви мрієте про активну роль у формуванні та покращенні нашої спільноти, то ця вакансія саме для вас. Надсилайте своє резюме на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. з темою "Головний спеціаліст відділу розвитку громади".
Очікуємо зворотного зв'язку найближчим часом!
Приєднуйтеся до нашої команди та допоможіть розвивати нашу громаду разом із нами.

Законодавство України про ринковий нагляд розповсюджується на всіх суб’єктів господарювання, задіяних у постачанні продукції споживачу (користувачу): від виробника до кінцевого розповсюджувача по всьому ланцюгу.

Усі суб’єкти господарювання зобов’язані вводити в обіг і розповсюджувати тільки безпечну продукцію.

Доказом безпечності продукції є її відповідність технічним регламентам, національним стандартам, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартами.

Інформаційний бюлетень Технічного регламенту ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Інформаційний бюлетень Технічного регламенту ЛІФТІВ І КОМПОНЕНТІВ БЕЗПЕКИ ДЛЯ ЛІФТІВ

За детальною інформацією звертайтеся з письмовим запитом до відділу ринкового нагляду Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, за адресою: 36014, м. Полтава, вул. Пушкіна, 119.

Більше інформації: https://www.facebook.com/poltava.dsp/ та https://t.me/dsppoltava

Додатково: Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 “Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану”, Північно-Східним міжрегіональним управлінням Держпраці припинено проведення планових та позапланових заходів державного ринкового нагляду на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 “Про введення воєнного стану в Україні”.

Разом з тим вимоги законодавства України про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції, у тому числі вимоги технічних регламентів, є чинними і їх необхідно дотримуватись з метою мінімізації загроз суспільним інтересам від споживання (користування) нехарчової продукції, віднесеної до сфери відповідальності Держпраці.