Рівно десять років тому Генеральною Асамблеєю ООН обрано 30 липня Всесвітнім днем протидії торгівлі людьми.

Відтоді державні інституції, міжнародні та неурядові організації, активісти та активістки привертають увагу людей до небезпеки торгівлі людьми у кожній країні світу.

! За даними ООН, постраждалі від торгівлі людьми особи з принаймні 127 країн експлуатувались у 137 країнах світу.

! У країнах Європи понад 140 000 осіб потрапляють у ситуації, пов’язані з насильством та сексуальною експлуатацією, кожну сьому постраждалу від торгівлі людьми особу використовували для зайняття проституцією.

! За даними Представництва Міжнародної організації з міграції — Агентства ООН з питань міграції в Україні за 30 років від торгівлі людьми в Україні постраждали близько 300 000 осіб.

Головною метою торгівлі людьми є експлуатація людини з метою наживи, тому вона може проявлятися у різних формах:

• трудова експлуатація;
• сексуальна експлуатація;
• використання у порнографії;
• залучення до жебракування;
• продаж дитини;
• вилучення органів;
• примусова вагітність / примусове переривання вагітності;
• примусове одруження;
• примусове удочеріння / усиновлення з метою наживи;
• проведення дослідів над людиною;
• використання у збройних конфліктах;
• втягнення у злочинну діяльність.

Цьогоріч ми знову долучаємось до всесвітньої кампанії з висвітлення теми торгівлі людьми, аби заохотити й вас бути небайдужими та разом з нами попередити торгівлю людьми шляхом надання допомоги постраждалим та подбати про власну безпеку завчасно при пошуках роботи чи під час подорожей.

Пам’ятайте, в Україні понад 12 років працює система допомоги постраждалим особам та передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі до 15 років для злочинців за торгівлю людьми.

Нашою кампанією ми хочемо нагадати, що ви маєте право та можете отримати допомогу від державних установ та міжнародних організацій, ви маєте законні інструменти, аби захистити себе, своїх близьких чи друзів від ризиків потрапити в ситуацію торгівлі людьми. 

Контактні номери телефонів для отримання допомоги та додаткових консультацій:

15-47 – гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;

0 800 500 202 / 102 – гаряча лінія Національної поліції України;

0 800 213 103 – контакт-центр системи безоплатної правової допомоги;

527 – гаряча лінія з протидії експлуатації;

0 800 500 335 або на короткий номер 116 123 – “гаряча лінія” з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації;

0 800 500 225 або на короткий номер 116 111 – національна дитяча “гаряча лінія”.

З метою підвищення рівня психологічної обізнаності працівників на базі сектору психологічної допомоги та інновацій в пробації створено віртуальний психологічний клуб.

Реалізація корпоративного навчання у форматі психологічного клубу відповідає сучасним міжнародним стандартам ефективної дидактики для професіоналів, які працюють в циклі «людина - людина». Зокрема, клубний формат дозволяє реалізовувати тематичну гнучкість навчальних заходів та максимально наближати їх зміст до актуальних потреб персоналу. Для цього за допомогою онлайн-форми здійснюватиметься реєстрація та узагальнення запитів учасників клубу щодо тематики лекцій.

Модератором клубу та одним з його лекторів є начальник сектору психологічної допомоги та інновацій в пробації, доктор психологічних наук Віталій Шимко.

Перше засідання клубу, до якого долучилися понад учасників, відбулося 14 липня 2023 року, та розпочалося з лекції на тему: «Чому люди роблять те, що вони роблять? Або сім логік, що пояснюють поведінку».

Зазначений навчальний формат передбачає щомісячні навчальні онлайн лекції з соціальних і поведінкових наук задля розвитку професіоналізму та професійних компетентностей персоналу пробації.

Також організаторами клубу опрацьовується можливість запрошення провідних фахівців-психологів з України, країн Євросоюзу та Північної Америки до участі в роботі клубу, як лекторів.

#актуально_пробація #психологи_пробації

#психологічний_клуб_пробації

Спільна мета: забезпечення ефективної боротьби з домашнім насильством та насильством щодо жінок.

З метою консолідації зусиль різних державних інституцій та громадського сектору щодо забезпечення ефективної боротьби з домашнім насильством та насильством щодо жінок 20 червня 2022 року Верховна Рада підтримала ратифікацію «Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами».

Органи пробації України є частиною механізму системи правосуддя, які забезпечують реалізацію заходів із запобігання та протидії насильству над жінками і домашньому насильству на практиці.

Наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2023 року № 2362/5 затверджено пробаційні програми: «Подолання домашнього насильства» для повнолітніх та неповнолітніх суб’єктів пробаців.

Метою даних програм є досягнення позитивних змін у поведінці через розвиток ненасильницьких поведінкових моделей, контролю та превалювання над партнером чи іншими членами сім’ї, а також шляхом формування навичок саморегуляції психоемоційних станів, управління гнівом й агресивною поведінкою, формування установок рівності та партнерства.

Під час проходження пробаційних програм повнолітні на неповнолітні суб’єкти пробації ознайомляться з поняттям домашнього насильства та відповідальністю за його вчинення, зможуть розвинути уміння керувати своїми емоціями та сформувати навички взаємодії що базуються на ідеях поваги, довіри та рівності. Пробаційні програми сприятимуть усвідомленню особистої відповідальності кривдників за домашнє насильство та неприпустимості заподіяння шкоди життю і здоров’ю інших людей у подальшому.

Нагадаємо, що перші чотири пробаційні програми («Подолання агресивної поведінки», «Зміна прокримінального мислення», «Попередження вживання психоактивних речовин», «Формування життєвих навичок») були затверджені Міністерством юстиції України у 2018 - 2019 роках, і також були розроблені з урахуванням особливостей роботи з неповнолітніми та повнолітніми суб’єктами пробації.

Довідково: Проходження пробаційної програми призначається за рішенням суду особі, звільненій від відбування покарання з випробуванням, та передбачає обов’язкове освоєння комплексу заходів, спрямованих на корекцію соціальної поведінки або її окремих проявів, формування соціально сприятливих змін особистості, які можливо об’єктивно перевірити.

#актуально_пробація #пробація_в_дії
Міністерство юстиції України
Офіс Ради Європи в Україні - Київ

Як врятуватись від ядерної зброї чи аварії на АЕС

У випадку застосування ядерної зброї або вибуху на АЕС головне правило лишається незмінним: почувши сирену, прямуйте в укриття.

Увімкніть радіо, телебачення або скористайтесь інтернетом для отримання сповіщення про відповідну загрозу та про подальші дії.

Оперативну інформацію має повідомити ДСНС, Генштаб, поліція чи місцева влада на сторінках їх офіційних сайтів чи соцмереж або в офіційних каналах у Viber чи Telegram. Якщо інтернет-звʼязок буде нестабільним, можна використовувати полегшені версії соцмереж (Facebook Lite, Messenger Lite).

Подбайте також про наявність радіоприймача з живленням від батарейок. Це може бути єдиним засобом звʼязку в надзвичайній ситуації.

Якщо ядерний вибух застав вас на вулиці

• Помітивши спалах у небі (або його відбиття від поверхонь), у жодному разі не дивіться в той бік. Це загрожує опіком рогівки, спалаховою сліпотою та опіком очей.
• Лягайте на землю. Спробуйте знайти в секундній доступності заглиблення або виступ, за яким можна сховатись від ударної хвилі та уламків.
• Спробуйте закрити всі відкриті частини тіла: ляжте ногами в бік вибуху, обличчям донизу, підкладіть руки під себе, щоб захистити їх від опіків та травмувань.
• По можливості, прикрийте вуха навушниками — це захист від баротравми.
• Прикрийте рот і ніс маскою, тканиною одягу або хусткою, дихайте через них. Однак ці підручні засоби не можуть повністю захистити від внутрішнього опромінення. Тому важливо якнайшвидше потрапити в укриття.
• Біжіть в укриття одразу, як з’явиться можливість звестися на ноги й коли минула вибухова хвиля від застосування ядерної зброї.

Бігти в укриття треба враховуючи напрям вітру. Якщо він дме з епіцентру вибуху – пересувайтесь перпендикулярно (ліворуч або праворуч) напряму вітру. В іншому випадку – рухайтесь проти вітру.

Головний критерій пошуку укриття – хвилинна доступність. Якщо поруч немає спеціально обладнаного сховища, найкраще підійде підвал або центр великих бетонних будівель з мінімальною кількістю вікон та дверей. Зони будівлі, де найбезпечніше сховатись у разі застосування ядерної зброї, дивіться на ілюстрації.

• Перш, ніж потрапити в укриття, зніміть верхній шар одягу. Це може усунути до 90% радіоактивного забруднення й зменшить час, протягом якого ви перебуваєте під впливом опромінення. Щоб запобігти розсіюванню радіоактивного пилу, будьте дуже обережні, знімаючи одяг, намагайтесь уникнути контакту шкіри з забрудненим одягом. Покладіть одяг в поліетиленовий пакет або герметичний контейнер. Найкращим варіантом буде переодягнутися повністю та якнайшвидше провести дезактивацію (див. пункт 11).
• Переконайтесь, що в приміщення, яке ви використовуєте як укриття, не потрапляє повітря ззовні. Закрийте всі вікна, двері, вентиляційні отвори, вимкніть кондиціонер та обігрівач. За можливості перейдіть у кімнату, де немає вікон.
• Дистанціюйтесь від інших людей у приміщенні, не торкайтесь їх. Ви можете спричинити радіоактивне забруднення одне одного.
• Не їжте й не торкайтесь нічого, що могло зазнати радіоактивного забруднення.
• Проведіть дезактивацію– заходи для очищення від радіаційного забруднення тіла, приміщення, поверхонь та предметів, з якими ви контактуєте.
• Для змивання радіоактивного забруднення зі шкіри та поверхонь можна використовувати водопровідну воду, якщо не було офіційних повідомлень про заборону її використання!
• Рекомендовано прийняти прохолодний душ з використанням миючих засобів. Уникайте сильного тертя шкіри, це може призвести до пошкодження шкіри та потрапляння радіонуклідів до організму.
• Якщо немає змоги прийняти душ, омийте всі відкриті ділянки шкіри, особливо руки й обличчя. Використовуйте мило й велику кількість води. Не тріть шкіру в місцях, де є подряпини чи рани, аби запобігти потраплянню радіонуклідів до організму. Якщо у вас зовсім немає доступу до води, скористайтеся вологою серветкою, чистою вологою тканиною або вологим паперовим рушником. Ретельно протріть усі відкриті ділянки шкіри.
• Поверхні й предмети протріть вологою ганчіркою або серветкою. Це обов’язково, не залежно від того, яке приміщення ви використовуєте як укриття.
• За можливості одягніть чистий, щільний максимально закритий одяг, що не міг зазнати радіоактивного забруднення.
• Знайдіть джерело інформації (радіо, телевізор, інтернет). Аби не пропустити інструкції, не вимикайте радіоприймач або інший засіб зв’язку.
• Залишайтесь в укритті впродовж 24 годин, якщо органи влади не нададуть інших інструкцій щодо переміщення чи евакуації.

Якщо ядерний вибух застав вас у приміщенні

• Переконайтесь, що в приміщення не потрапляє повітря. Закрийте всі вікна, двері, вентиляційні отвори, вимкніть кондиціонер та обігрівач. За можливості перейдіть у кімнату, де немає вікон.
• Залишайтесь в укритті впродовж 24 годин, якщо органи влади не нададуть інших інструкцій щодо переміщення чи евакуації. Аби не пропустити інструкції, не вимикайте радіоприймач або інший засіб зв’язку.
• Не їжте й не торкайтесь нічого, що могло зазнати радіоактивного забруднення.
• Якщо члени вашої сімʼї на момент застосування ядерної зброї були в іншому укритті, вони мають залишитись там, доки не буде дозволу покинути його.
• Тримайте своїх домашніх тварин усередині укриття.
• Не вживайте водопровідну воду до отримання відповідного повідомлення про її безпечність.

Якщо ядерний вибух застав вас у дорозі

• Помітивши спалах у небі (або його відбиття від поверхонь), у жодному разі не дивіться в той бік. Це загрожує опіком рогівки, спалаховою сліпотою та опіком очей.
• Зупиніть автомобіль на безпечній частині дороги.
• Закрийте всі вікна, двері, люки та будь які отвори, перекрийте потік повітря ззовні.
• Прийміть захисну позу (закрийте голову руками та опустіть лікті на коліна).
• По можливості, прикрийте вуха навушниками — це захист від баротравми.
• Прикрийте рот і ніс маскою, тканиною одягу або хусткою, дихайте через них, поки не опинитесь в укритті: це має захистити вас від потрапляння радіонуклідів в організм.
• Після вибуху негайно треба знайти укриття. Головний критерій – хвилинна доступність. Якщо поруч немає спеціально обладнаного сховища, найкраще підійде підвал або центр великих бетонних будівель з мінімальною кількістю вікон та дверей.

Якщо ваша дитина під час ядерного вибуху – у школі або садочку

Якщо на момент ядерного вибуху ваша дитина була в закладі освіти, вона має залишатись там в укритті з рештою дітей.

Навіть якщо школа або садок в пʼятихвилинному доступі від дому, не потрібно виходити з укриття і забирати дитину. Це нашкодить вам, бо на вулиці ви можете зазнати радіаційного впливу, вашій дитині, а також іншим дітям й вчителям або вихователям, які перебувають в укритті школи чи садочка.

Згідно норм безпеки приміщення для укриття мають загерметизувати зсередини, аби туди не потрапляти шкідливі речовини ззовні. Батьки, що прийшли з вулиці, можуть переносити на одязі радіоактивний пил, або він разом з повітрям може потрапити у приміщення, де переховуються діти.

Тож вийти назовні означає наражати на небезпеку не лише себе, а й дітей та персонал. У випадку аварії з викидом або ядерного вибуху у будь-якій споруді безпечніше, ніж на вулиці.

Для того, щоб мати впевненість, що школа або садок готові до будь яких сценаріїв ми рекомендуємо вам переконатись заздалегідь, що тамтешнє укриття захистить вашу дитину від радіації у випадку ядерного вибуху. А також переконатись, що ваша дитина готова до такого сценарію.

Для цього потрібно:

• Переконатись, що у вчителів (вихователів) та дирекції школи або садочка є план дій на випадок ядерного вибуху. Вони мають діяти згідно із загальними правилами поводження у такій надзвичайній ситуації. Правила тут.
• Якщо дирекція закладу не проінформувала вас про це, ви маєте домовитись заздалегідь із іншими батьками та вчителем, що у випадку ядерного вибуху двері укриття, де перебувають діти – не будуть відчиняти, допоки не було дозволу від органів влади.

Це значить, що прийти і забрати дитину звідти, поки немає офіційних оголошень, що загроза минула – буде неможливо. Поясніть їм, що зайве відчинення дверей укриття і допуск туди батьків, що прийшли з вулиці – нашкодить дітям.

• Переконайтесь, що укриття адаптоване для перебування там в умовах ядерної небезпеки.Чи є в адміністрації школи відповідні документи, акти перевірки контролюючих органів, що свідчать про те, що укриття – придатне. Крім цього – акт ДСНС про те, що приміщення в задовільному санітарному та протипожежному стані.

Деякі заклади мають спеціальні протирадіаційні укриття або більш надійні сховища – герметичні. Однак за відсутності таких допускається перебування в найпростіших укриттях, але в яких дотримані наступні вимоги (їх дотримання ви можете перевірити самі):

- розташовується в підвальному (підземному) приміщенні, на цокольному чи на першому поверсі (за умови забезпечення огороджувальними будівельними конструкціями), в основній будівлі школи або не далі, ніж 100 метрів від неї. Поруч не має бути резервуарів з небезпечними хімічні, легкозаймистими, горючими та вибухонебезпечними речовинами, водопровідними та каналізаційними магістралями;

- укриття забезпечене електроживленням, штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації. За відсутності мають бути приміщення для встановлення виносних баків;

- не має бути ніяких отворів у стінах окрім дверей. Якщо є інші – мають бути закладені мішками з піском або ґрунтом, бетонними блоками чи цеглою;

- в укритті має бути не менше ніж два евакуаційних виходи. Для укриттів місткістю до 50 осіб допускається один вихід;

- через укриття не повинні проходити водопровідні, каналізаційні чи інші магістралі;

- входи мають закриватись посиленими дверима з негорючих матеріалів (металевими або дерев’яними, оббитими залізом) чи захисними екранами (кам’яними, цегляними, залізобетонними) на висоту не менше 1,7 м;

- в укритті має бути вентиляція;

- місткість укриття – не менше 1 метра на людину.

Оскільки укриття має бути розраховане на перебування там дітей впродовж не менше від 48 годин, перевірте, чи є там перелік речей, які має забезпечити адміністрація закладу освіти:

- місця для сидіння (лежання): стільці, лавки чи ліжка, спортивні мати, каремати; 

- теплі ковдри або спальники;

- поліетиленові пакети;

- армований скотч для герметизації приміщення;

- ганчірки та вологі серветки;

- вода для очищення тіла, предметів, поверхонь від радіаційного пилу;

- питна вода у розрахунку одна особа/2 л на добу; 

- запас консервів та сублімованої їжі;

- контейнери для продуктів харчування; 

- баки для нечистот, що щільно закриваються (для неканалізованих будівель і споруд); 

- резервне штучне освітлення (електричні ліхтарі, свічки, гасові лампи тощо); 

- вогнегасники; 

- аптечка із засобами надання невідкладної медичної допомоги; 

Запас таблетованого йодиду калію на максимальну плановану кількість дітей та персоналу в укритті: немовлята від народження до 1 місяця – 16 мг на особу; діти (від 1 місяця до 3 років) – 32 мг; діти (від 3 до 12 років) – 62,5 мг на особу; підлітки (від 12 до 18 років), вагітні, матері-годувальниці та дорослі (до 40 років) – 125 мг на особу; дорослим від 40 років йодна профілактика зазвичай не потрібна. Правила йодопрофілактики тут.

- респіратори FFP2 та FFP3 в розрахунку на максимальну кількість дітей, яку вміщує сховище;

- засоби зв’язку та оповіщення (телефон, радіоприймач на батарейках з КХ/CХ діапазоном на випадок відсутності звʼязку та струму, інтернет, рекомендовано встановлення Wi-Fi пристроїв);

- інструменти (лопати штикові та совкові, ломи, сокири, пилки, ножівки тощо). 

Якщо не всі речі є, разом із іншими батьками проконтролюйте, аби їх придбали або знайдіть та принесіть самі.

Складіть тривожний рюкзак для своєї дитини. У ньому мають бути: пляшка чистої води; поживні батончики чи снеки в герметичних упаковках; нотатка від батьків, у якій вказано ПІБ дитини, контактні дані батьків та ближніх родичів (імена, телефони, адреси); телефон (за можливості), зарядний пристрій і павербанк; індивідуальний набір необхідних ліків, респіратори (запас на кілька днів); комплект змінної білизни та одягу; спальник, якщо ними на забезпечує заклад; улюблена іграшка або річ. Інші речі відповідно до віку дитину (підгузки, дитяче харчування).

Важливо! Для того аби не навантажувати дитину важкими речами щоразу, коли вона йде до школи чи садочка, домовтесь з адміністрацією або вчителем (вихователем), щоб ці речі зберігались у закладі, але в швидкому доступі, аби їх можна було швидко брати під час тривоги.

• Обовʼязково попередьте медичного працівника школи або садочка, вчителів (вихователів) або адміністрацію, якщо ваша дитина має порушення функціонування щитоподібної залози або алергію на калій йодид! В укритті їм може знадобитись йодопрофілактика, але тільки після офіційної вказівки ДСНС чи органів влади в її потребі!
• Проговоріть з дитиною, що в разі ядерної загрози вона певний час залишатиметься в укритті з іншими дітьми.Не залякуйте дитину, але й не прикрашайте події. Поясніть, це важливо для того, аби перечекати небезпеку. Запевніть її, що як тільки небезпека мине, уся ваша родина знову буде разом.
• Також важливо проговорити цей сценарій з усіма членами вашої родини.

Якщо ви не впевнені у безпечності перебування вашої дитини в укритті навчального закладу у випадку ядерного вибуху – тоді рішення, чи навчатиметься ваша дитина офлайн, допоки є така загроза – ви приймаєте на власний розсуд.

Залежно від ситуації, органи місцевого самоврядування або адміністрація закладу можуть ухвалити рішення про тимчасове припинення очного формату навчання у вашій школі.

Рекомендації актуалізовано на основі досвіду і інструкцій України після аварії на ЧАЕС Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спільно з Державним науково-технічним центром з ядерної та радіаційної безпеки і на основі інформації з відкритих джерел: Державної служби надзвичайних ситуацій, Міністерства освіти і науки України та Патрульної Поліції України.