Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України повідомляє.

За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2022 рік становить 126,6 %.

Пунктом 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, зокрема, визначено, що, у разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (у редакції Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків:

за 2017–2022 роки – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

за 2017–2020 роки – для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.

Відповідно, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить:

для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0;

для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) – 1,15.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік – 1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1,2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік – 1,0; 2018 рік – 1,0; 2019 рік – 1,0; 2020 рік – 1,0; 2021 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення).

Індексація нормативної грошової оцінки земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не здійснювалася.

В одному з порожніх будинків села Глибочок кілька місяців тому оселилась багатодітна сім’я тимчасових переселенців із Нового Айдару. Це Людмила Колмик, її чоловік Михайло та троє доньок – 11-річна Ельвіра, 7-річна Аліна і 3-річна Софійка. Житло для сім’ї надала місцева мешканка Світлана Феофанівна Дембицька. Безкоштовно. Це дім її батьків у якому останні 19 років ніхто не жив. Жінка допомагає багатодітній сім’ї чим може. Забезпечила меблями, яких бракувало, привезла дівчаткам шкільні рюкзаки, іграшки. Але про все по порядку.

До 2018 року Людмила жила в Лисичанську Луганської області. Згодом разом і чоловіком Михайлом переїхала в Новий Айдар. Саме там народилась її наймолодша донька Софійка.  

Вранці 24 лютого Колмики планували їхати до батьків Людмили, які жили в Личисанську. Проте під час телефонної розмови мама вмовила доньку не вирушати в дорогу. На той час ніхто не розумів, що відбувається. Донька прислухалась до прохання матері й залишилась вдома. А буквально через три дні Новий Айдар окупували росіяни.

- Усе відбувалось дуже швидко, - пригадує Людмила. – У місто зайшли російські військові. В Луганськ виїхати ми вже не могли. Зв’язку з батьками також не було. Лише через два тижні я змогла зателефонувати мамі. Тоді я просила її, аби вони з батьком залишали Лисичанськ, бо також можуть опинитися в окупації.  

Спочатку батьки Людмили виїхали з Лисичанська в Бахмут, а відтак – до родичів у Жаврів.

А тим часом Людмила з Михайлом і дітьми жили в окупації. Вони не могли залишити місто, бо це було дуже небезпечно.

У цьому контексті не можу не згадати про недугу Михайла. У  нього рідкісне захворювання Коновалова-Вільсона. Перші ознаки недуги проявились ще 2010 року.

- Я навчався в 50 училищі міста Щастя на автокранівника, - розповідає Михайло. – Буквально за кілька днів до захисту дипломної стався певний інцидент і майстер вдарив мене в область печінки. Після цього я тиждень відчував сильний біль у боку. Звернувся до лікарів. А ще через деякий час почався тремор у руці.

Три неділі Михайло лежав у лікарні Луганська, де лікарі намагались встановити діагноз. Зрештою з’ясувалось, що це вкрай рідкісна недуга і спровокував її саме цей злощасний удар майстра. Хвороба невиліковна і єдине, що може зарадити – це пересадка печінки. Сім’я немає коштів на таку складну операцію, тому чоловік змушений постійно приймати таблетки, які дещо стримують тремор.

Попри недугу Михайло під час окупації був волонтером. Після сильних обстрілів території багатьох матерів із дітьми грудного віку поселили в одному з училищ Щастя. Разом із знайомим він збирав по людям картоплю, моркву, молоко і возив у Щастя. 

На блокпостах розмовляв з окупантами лише українською, хоч загалом спілкується російською. Коли останній раз з товаришем везли продукти в Щастя, то на блокпосту їх попередили, що ні жінок, ні дітей там вже немає. Кілька днів перед тим їх усіх вивезли в невідомому напрямку. Місцеві припускали, що в росію. Проте хлопці таки поїхали в місто. Біля училища вони зустріли рятувальників. Поцікавились, де жінки з дітьми. Ніхто нічого конкретно їм не відповів, але водночас попередили, аби й вони більше не їздили в Щастя, бо можуть не повернутися до дому.

Згодом ситуація в Новому Айдарі дещо змінилась і родина наважилась на виїзд з міста. Їхали через напівзруйновану дамбу. Люди залишали місто масово. Щодня були коридори через які пропускали людей.

- Ми виїжджали 11 липня, – каже Людмила. - Дорогою бачили на обочинах дитячі коляски, речі, іграшки. Усе було розкидано, у крові. Було дуже страшно, особливо за дітей. Але ми знали, що маємо виїхати за межі окупованої території. Там нас зустріли представники Червоного Хреста України.

Так родина Колмик спочатку оселилась з батьками в Жаврові, а згодом переїхала в окремий будинок у Глибочку, де живе

сестра бабусі Галина Дмищук. А от сама бабуся Ліда (нині Доренко) залишилась в окупації.

Сьогодні старша донька Ельвіра навчається онлайн, а через день відвідує школу в Бочаниці. Аліна ходить у школу в Жаврові.

Сім’я отримує гуманітарну допомогу. Хліб Людмила пече сама у хлібопічці, яку дала власниця будинку.

Загалом живуть за рахунок коштів, які держава виплачує внутрішньо переміщеним особам. Це 2 тисячі на дорослого і по три – на дітей. Оскільки чоловік має групу інвалідності, то також отримує 3 тисячі. Проте для сім’ї з п’яти осіб це доволі мізерні кошти.

Через недугу Михайло постійно приймає таблетки Купреніл. Вартість однієї упаковки становить 1200-1300 грн. А на місяць їх потрібно дві. Таблетки стримують тремор тіла і загалом розвиток недуги.

Щоб забезпечити сім’ю всім необхідним Людмила пішла на громадські роботи. Щоправда всього на один місяць. 

Сьогодні сім’я переймається, де взяти дрова для обігріву будинку. Їх запасу вистачить ще на тижня два.

Попри все пережити і побутові турботи сьогодні в мирі та злагоді Людмила та Михайло разом із трьома доньками радіють дахові над головою, власноруч створеному затишку в оселі та невеличкій новорічні ялинці. У пору новорічно-різдвяних свят вони мріють про те, що й всі українці – перемогу України над ворогом. Лише тоді вони зможуть повернутися до свого рідного дому. Тож нехай їхня мрія забудеться якомога скоріше.

Один із переможців грантової програми «єРобота» став мешканець села Красносілля Олександр Вахер. За порадою директора Гощанської районної філії РОЦЗ Петра Зубкевича Олександр пройшов навчання за напрямом «Створення бізнес-плану в рамках мікрогрантів на започаткування або розвиток власного бізнесу».

- Важливо було не лише мати ідею, але й грамотно викласти її, скласти бізнес-план, - каже Олександр Вахер. - У цьому мені допомогли фахівці Рівненського центру ПТО ДСЗ.

Після навчання Олександр написав успішний бізнес-план, який отримав схвалення і фінансову підтримку державної програми мікрогрантів «єРобота».

За освітою Олександр - інженер, має 15-ти річний досвід роботи будівельником. Свого часу, він, як патріот своєї країни, маючи сім’ю з 5-ма малолітніми дітьми, улюблену справу залишив усе і пішов добровольцем на війну, брав участь в зоні проведення АТО в званні старшого сержанта. Після ряду травм та контузії він повернувся до дому, переніс складну операцію, отримав групу інвалідності. За станом здоров’я він вже зміг повернутись до побратимів, аби й далі захищати Вітчизну. Відтак він розвивався як будівельник, отримав профільну освіту в коледжі та має на меті продовжити навчання за спеціальністю. Дбаючи про майбутнє своїх дітей цей неймовірний чоловік власноруч перебудував уже 2 будинки для своїх синів. У свою чергу сини також допомагають батькові втілювати його будівельні ідеї.

Олександр Вахер зізнається, що завжди мріяв про власну управлінську кампанію європейського зразка і саме державна грантова програма «єРобота» допомогла втілити цю мрію.

- Фінансова допомога – це необхідна інвестиція у закупівлю професійного інструменту, - зауважив Олександр Вахер. - Вірю, що ми подолаємо тимчасові проблеми із електроенергією та щоденні виклики, адже націлюємося на мирну працю та сервіс нового зразка.

Надійною опорою, підтримкою, а також ідейною натхненницею Олександра є його дружина Альона. Свого часу вона працювала інспектором з благоустрою Гощанської селищної ради, а останні роки - на посаді старости Тучинського старостинського округу.

- Запорукою участі в програмі «єРобота» є унікальна бізнес-ідея, аналогів якої немає на певній території, - каже Альона Вахер. - Такою ідеєю для мого чоловіка стала його давня мрія про власну управлінську компанію. Ще під час роботи на посаді інспектора з благоустрою я зрозуміла, що в громаді є запити на надання різного виду ремонтно-побутових послуг – від налагодження сантехніки до перекриття дахів. Бізнес-план Саші передбачає створення управлінської компанії, яка надаватиме послуги, насамперед пов’язані з вирішенням побутових питань мешканців приватних і багатоквартирних будинків, у тому числі й тих, де створено ОСББ. Заміна замків, збирання/розбирання меблів, опоряджувальні роботи, ремонт ванних кімнат і санвузлів, дрібний ремонт сантехніки (заміна фільтрів, кранів тощо), електромонтажні роботи (збільшення кількості розеток, їх ремонт, заміна та будь-які інші роботи), внутрішні роботи (фарбування стін, дрібна шпаклівка). Загалом перелік послуг доволі широкий. 

Наразі розробляється відповідний прайс-лист надання послуг. Для прийому заявок клієнтів буде створено колцентр.

Важливим моментом цінової політики є орієнтація на фінансові можливості мешканців громади. Водночас ціни на послуги мають забезпечити фінансову стабільність компанії і бути максимально лояльними до клієнтів.

- На підставі відповідної угоди замовляти послуги зможуть мешканці приватних домогосподарств, багатоквартирних будинків, а також будинків, де створено ОСББ, - каже Олександр Вахер. - Діяльність компанії сфокусована на потреби мешканців Гощанської громади, але послуги зможуть отримати і мешканці сусідніх громад. 

Бізнес Олександра Вахера зареєстрований в Гощанській громаді.

- Для мене це принципово, - каже Олександр. – Ми живемо в Гощанській громаді, працюємо і хочемо, щоб наші податки надходили в місцевий бюджет.

Згідно вимог програми буде створено два нових робочих місця, але старший Вахер сподівається, що зможе працевлаштувати більше людей.

- В умовах війни економічний фронт є не менш важливим, ніж військовий, - каже Гощанський селищний голова Микола Панчук. - Бо це наповнення бюджету, заробітні та соціальні виплати, підтримка переселенців і, зрозуміло, допомога Збройним Силам України. Перемагати ворога без міцної, здорової економіки було б значно важче. Саме тому нині вкрай важливо не лише зберегти, а й створювати додаткові та нові робочі місця. А мотиваційною складовою цього процесу стала державна грантова програма «єРобота».

Управління інспекційної діяльності у Рівненській області  інформує

Відповіді на найбільш запитувані питання, що надходять до Держпраці, розміщені на сайті Держпраці у рубриці «Запитання – відповіді» за посиланням: https://dsp.gov.ua/faq/.

Якщо не знайшли відповідь або немає технічної можливості скористатися сайтом, ви можете скористатися сервісом «інтерактивний інспектор»:

– за номером: +38066-868-52-20 (вартість згідно з тарифами вашого оператора);

– електронною поштою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;

– заповнити форму для отримання роз’яснень(http://surl.li/bmzsl).

Відповіді на свої питання ви можете отримати у зручний для вас спосіб:

– електронною поштою;

– на месенджер (Viber, WhatsApp, Telegram);

– телефоном.

Ми переможемо! Слава Україні!!!

Одна із основних функцій уповноваженого органу з питань пробації є соціально-виховна робота, із засудженими, до покарань не пов`язаних з позбавленням волі, з метою недопущення вчинення ними повторних кримінальних правопорушень, згідно із Законом України «Про пробацію», основним завданням волонтерів пробації є сприяння органу пробації у здійсненні нагляду за засудженими особами та проведення з ними соціально-виховної роботи.

У зв`язку з чим, 19 грудня до Рівненського районного сектору філії Державної установи « Цент пробації» у Рівненській області завітала волонтер пробації Валентина Музичка, яка для суб`єктів пробації, які перебувають на обліку в секторі провела лекцію на  тему «Як змінити своє життя на краще або чи є життя після вчинення злочину». В ході заходу волонтерка пробації показала для засуджених презентацію, відеоролики та розповіла, які фактори впливають на людину, що вона вчиняє злочини, що потрібно знати і пам`ятати, щоб не вчинити злочин, а також навела для присутніх ряд життєвих прикладів зі своєї психологічної практики.

На закінчення заходу  суб`єкти пробації мали можливість обмінятися думками з волонтеркою, задати питання, на які отримали кваліфіковані і вичерпні відповіді.

У Гощанськй селищні раді відбулось засідання організаційного комітету з проведення громадських обговорень кандидатури старости Симонівського старостинського округу  (розпорядження Гощанського селищного голови  від 06.12.2022) https://hoshcha-rada.gov.ua/dokumenty/proiekty-ta-rishennia/rozporiadzhennia-holovy

Під час засідання члени оргкомітету обговорили юридичні аспекти та порядок проведення громадських обговорень, визначили дату, час і місце їх проведення.

Зокрема у  селах Жаврові та Глибочку громадські обговорення кандидатури старости відбудуться вже цієї суботи, 17 грудня.

Місце проведення – адмінприміщення колишньої Жаврівської сільської ради.

Час – від 11 до 15 год.

Цього ж дня, 17 грудня, громадські обговорення кандидатури старости відбудуться в Бочаниці і Дулібах.

Бочаниця – від 10 до 15 год в приміщенні місцевої школи. У Дулібах – від 12 до 16 год. – адмінприміщення колишньої Дулібської сільської ради.

Наступного дня, у неділю 18 грудня, громадські обговорення відбудуться в Симонові й Франівці.

Місце проведення – спортивний зал Симонівського ліцею. Час – від 10 до 15 год.

Цього ж дня кандидатуру старости обговорюватиму мешканці Курозван.

Місце – Курозванівський ліцей. Час – від 11 до 16 год.

Нагадаємо, громадські обговорення кандидатури старости відбувають на вимогу Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і проводяться відповідно до затвердженого депутатами селищної ради «Порядку проведення громадського обговорення кандидатури старости в старостинських округах Гощанської селищної ради».

Головним завданням Громадського обговорення є погодження з мешканцями відповідного старостинського округу кандидатури старости.

Кандидатуру старости на Громадське обговорення вносить безпосереднього селищний голова. На Громадські обговорення в Симонівському старостинському  окрузі виноситься кандидатура діючого старости  сіл Бочаниця, Дуліби, Жаврів,  Глибочок,  Курозвани Василя Володимировича Дикало.

У Громадському обговоренні можуть брати участь громадяни України, яким на день їх проведення виповнилося 18 років і які безпосередньо  зареєстровані в одному з населених пунктів відповідного старостинського округу.

Визначення рівня підтримки проводиться шляхом опитування мешканців відповідного старостинського округу в формі заповнення підписних листів на підтримку кандидатури старости. Лист має містити інформацію про учасника опитування із зазначенням його прізвища, власного імені та по батькові, числа, місяця і року народження, серії та номера паспорта громадянина України (тимчасового посвідчення громадянина України - для осіб, недавно прийнятих до громадянства України), що засвідчується підписом таких учасників.

Учасники громадських обговорення мають з собою мати паспорт громадянина України, а в разі ID-картки – витяг про місце реєстрації, та або пред’явлення із застосунку «ДІЯ».

Кандидатура старости буде вважатися погодженою з мешканцями Симонівського старостинського округу та в подальшому винесена на чергову сесію пленарного засідання Гощанської селищної ради, якщо в результаті Громадського обговорення отримає понад 17 відсотків голосів від загальної кількості мешканців старостинського округу.