При здійсненні соціально-виховної роботи з суб’єктами пробації значна увага приділяється національно-патріотичному вихованню. Так, з метою виховання патріотизму, людської гідності та формування позиції гідного громадянина своєї держави напередодні Дня Соборності України, 21.01.2025 року працівниками Рівненського районного сектору № 2 було проведено інформаційно-просвітницький захід для суб'єктів пробації.

Учасники заходу відзначили історичну значимість подій 22 січня 1919 року та пригадали події того року. Фахівцем сектору Юрієм Супрунцем було зазначено наступне: «22 січня 1919 року у Києві на Софійській площі було оприлюднено акт злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину соборну державу. Акт возз’єднання став реальним втіленням вікової мрії мільйонів українців про свою суверенну країну. Ця визначна дата навіки ввійшла в історію нашої держави, адже День Соборності України – день, який символізує єдність земель України і підкреслює, що ми всі – це один народ і ніякі рубежі не зможуть нас розділити».

На прикінці заходу всі присутні переглянули фільм «Хоттабич та його команда» режисера Сергія Лисенка на платформі кіноклубу «Docudays».

Фільм розповідає про те, що головний герой Хоттабич в минулому сталевар та фінансовий директор. Після Майдану разом із першим батальйоном Національної гвардії України він поїхав до зони АТО як волонтер. За рік війни Ілля Лисенко на прізвисько Хоттабич зумів створити команду із п’яти екіпажів, які вивозять поранених із найгарячіших точок фронту. Медики-волонтери із команди Хоттабича не раз потрапляли під обстріли, виїздили на підконтрольну терористам територію та ризикували власним життям заради порятунку поранених бійців.

Сьогодні вкрай важливо згадувати про кожну визначну дату для нашої країни, адже в умовах російської агресії завдання кожного – працювати задля Перемоги та єдності нашої держави.

Рівненський районний сектор № 2

філії Державної  установи

«Центр пробації» у Рівненській області

До вашої уваги пам'ятка для вимушених переселенців – ця інформація допоможе як розпізнати та уникнути примусової праці

Відтепер родини полонених та зниклих безвісти ветеранів війни зможуть отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни (ЄДРВВ). Отримавши витяг вони зможуть користуватися належними пільгами до моменту звільнення ветерана/ветеранки з полону або визнання його/її в судовому порядку безвісно відсутнім чи померлим. 

Отримати витяг можна у місцевому ЦНАП, незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

Отримати відомості із ЄДРВВ у ЦНАП можуть:

• чоловік/дружина;
• непрацездатні батьки; 
• законний представник дитини (до 18 років); 
• неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, 
• особа, яка перебуває під опікою або піклуванням особи, відомості про яку запитуються.

До запровадження автоматичної верифікації відомостей один із членів сім’ї має пред’явити адміністратору ЦНАП паспорт, РНОКПП (за наявності) та підтверджуючі документи: 

• свідоцтво про шлюб або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу – для дружини/чоловіка;
• свідоцтво про народження особи або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження особи та пенсійне посвідчення або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідка медико-соціальної експертної комісії – для непрацездатних батьків;
• свідоцтво про народження дитини або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження – для дітей;
• витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідку медико-соціальної експертної комісії – для неодружених повнолітніх дітей, визнаних особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи;
• рішення районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), сільської, селищної ради або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування – для осіб, які перебували під опікою або піклуванням. 
• витяг з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та повідомляє реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) особи, стосовно якої запитується інформація.

Детальніше про це роз'яснюємо у Пам'ятці

Нагадаємо, із 2 січня 2025 року цифровізовано послугу отримання витягу із Єдиного державного реєстру ветеранів війни у Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП):

https://mva.gov.ua/prescenter/category/86-novini/vityag-iz-edinogo-derzhavnogo-reestru-veteraniv-viyni-vidteper-mozhna-otrimati-v-tsnap-za-5-hvilin

Триває прийом заявок на Третій  загальнонаціональний конкурс з відкритого урядування

Назіа Рімен, Членкиня Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи (Велика Британія), на Конференції «Стан місцевого самоврядування : виклики та перспективи» оголосила початок Третього Загальнонаціонального конкурсу кращих практик історій незламності та співдії в громадах під час війни.

Конкурс був започаткований у 2022 році  Асоціацією міст України, Конгресом місцевих та регіональних влад Ради Європи за підтримки Секретаріату Кабінету Міністрів України для представлення всьому світу історій незламності та співдії в громадах під час війни й для розповсюдження кращого досвіду громад.

Нагородження переможців першого Конкурсу відбулося 11 травня 2023 року під час Марафону з нагоди Тижня відкритого врядування за участі представників Конгресу Ради Європи, найкращі проекти обʼєднані у Збірнику кращих практик за 2022 рік.

Друге нагородження переможців було на Платформі діалогу місцевого та центрального рівнів влади «Відкрите врядування як ключовий компонент для стійких органів місцевого самоврядування» у рамках Тижня відкритого врядування 28 травня  2024 року, найкращі реалізовані проєкти обʼєднав Збірник кращих практик за 2023 рік .

Запрошуємо органи місцевого самоврядування подавати реалізовані ініціативи/проєкти /практики  громад за такими напрямками:

• «Залучення молоді до прийняття рішень»- необхідно продемонструвати, яким чином протягом 2024 року відбувалася співпраця муніципалітету з молоддю, як молоді люди залучалися до прийняття рішень та розроблення місцевих політик, які нові підходи, засновані на принципах відкритого врядування, було реалізовано, яких результатів досягнуто;
• «Центри взаємодії та підтримки ветеранів та їхніх родин» - необхідно продемонструвати, які ідеї та простори було впроваджено в громаді для підтримки та соціальної адаптації /реабілітації / інтеграції ветеранів та їх родин упродовж 2024 року, що вдалося досягти з їх використанням і як це пов’язано з відкритим врядуванням;
• «Інноваційні методи взаємодії між владою та громадою шляхом комунікації»- потрібно описати які новітні інструменти та методи використовує місцева влада для налагодження діалогу та комунікації з інститутами громадянського суспільства та мешканцями у питаннях доступу до інформації, забезпечення життєдіяльності громади, відновлення та розвитку територіальної громади з акцентом на принципи відкритого врядування. Період впровадження ініціатив /практик /проєктів – 2024 рік.

Ознайомитись з правилами участі у Конкурсі можна  за посиланням.

Заявку на Третій  загальнонаціональний конкурс  з відкритого врядування  у вигляді гугл-форми необхідно заповнити за посиланням до 20.01.2025 року.

У разі виникнення питань звертайтесь в Асоціацію міст України Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  .

Конкурс є дієвим інструментом популяризації ініціативи «Партнерство «Відкритий уряд» та сприяння реалізації заходів Плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2023-2025 роках, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2023 р. №1049-р серед органів місцевого самоврядування.

Третій загальнонаціональний конкурс з відкритого урядування організовано в рамках Меморандум про співпрацю з Конгресом місцевих та регіональних влад Ради Європи , за яким відкрите врядування визначено одним з пріоритетних напрямків співпраці.

Комунальне підприємство Гощанської селищної ради «Агентство розвитку Гощі» запрошує укласти договори на надання послуг з управління побутовими відходами (тел. 0682099535).

Комунальне підприємство Гощанської селищної ради «Агентство розвитку Гощі» повідомляє, що 10 січня 2025 року укладено договір на здійснення операцій із збирання та перевезення побутових відходів на території Гощанської селищної територіальної громади.

У відповідності з пунктом 11.3 підприємство зобов'язується укласти договори із споживачами про надання послуг з управління побутовими відходами.

Увага!

Відповідно до частини 1 ст·. 33 Закону України «Про управління відходами» та частини 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та керуючись Постановою Кабінету Міністрів України № 835 від 8.08.2023 року «Про затвердження Правил надання послуги з управління побутовими відходами та типових договорів про надання послуги з управління побутовими відходами», з індивідуальним споживачем укладається публічний договір приєднання про надання послуги з управління побутовими відходами.

Публічний договір (за посиланням)

Фактом приєднання споживача до умов договору є прийняття пропозиції укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви про укладення договору, сплата рахунку за надану послугу, факт споживання послуги

Заява (за посиланням)

Шановна громадо! Дякуємо за розуміння і чекаємо від Вас виконання всіх прав і обов’язків споживача Публічного договору Про надання послуг з управління відходами.

У Рівненському районному секторі № 2 продовжує свою роботу кіноклуб  «Docudays UA». 18.12.2024 року відбувся черговий показ фільму чеського режисера Романа Вітала «Життя в раю — нелегали по сусідству» для суб’єктів пробації, приурочений до Міжнародного дня мігрантів.

Метою проведеного заходу було відрізняти різні види і причини переселення людей та знати, які права мають люди, вимушені покинути свої домівки і переїхати в іншу країну.

Фільм розповідає про те, як швейцарський уряд організував для біженців, яким відмовили в притулку, депортаційний центр в гірському селищі Вальцейна, кожний четвертий, хто проживає там — нелегальний іммігрант. «Життя в раю — нелегали по сусідству» викриває систему швейцарської політики надання притулку біженцям і те, як привілейовані жителі Заходу поводять себе з сусідами-біженцями

Події фільму переплітаються з теперішнім часом для України, адже через повномасштабне вторгнення багато українців вимушені змінити свої домівки.

Ми часто зустрічаємо в ЗМІ слова, що позначають переселення людей з одного місця в інше, з однієї країни в іншу. Більшість дітей (і багато дорослих) не проводить розмежування між іммігрантами, які приїхали будувати нове життя в новій країні, і біженцями, що покинули рідну країну через обґрунтований страх перед небезпекою або переслідуванням. На відміну від іммігрантів, більшість біженців хоче повернутися додому, коли їм більше не буде нічого загрожувати, і вони мають право на підтримку з боку уряду тієї країни, де вони одержали притулок. Крім того, слід зазначити, що люди, які вимушені покинути свої будинки, але ще залишаються в своїй країні, вважаються не біженцями, а «внутрішньо переміщеними особами».

Після перегляду кінофільму учасники долучились до активного обговорення.

95 % опитаних українців зазначають, що довіряють та скоріше довіряють військовим ЗСУ, які служать на передовій, 96 % — ветеранам АТО, які зараз знову воюють. Такі результати онлайн-опитування “Образ ветеранів в українському суспільстві”, що його презентували Український ветеранський фонд та Соціологічна група “Рейтинг”.

“Для нас у Міністерстві у справах ветеранів дуже важливі такі дослідження. Вони дають змогу більш глибоко розуміти власне свою цільову аудиторію, її потреби та проблеми і надалі ухвалювати управлінські рішення та формувати політики таким чином, щоб вони не були декларативними, а спрямовувалися на те, щоб ветерани і ветеранки отримали максимум можливостей від держави, від бізнесу, від громадянського суспільства. Тобто наше завдання — створювати максимально ефективні інструменти. А максимально ефективні інструменти можна розробляти лише тоді, коли дослідив і знаєш глибину потреб своєї аудиторії”, — зазначила Юлія Кіріллова, заступниця Міністра у справах ветеранів України.

Як повідомили під час презентації, від початку повномасштабного вторгнення в Україні постійно зростає кількість людей, чиї близькі зараз воюють. 71 % респондентів, які взяли участь у опитуванні “Образ ветеранів в українському суспільстві”, відповіли, що мають серед своїх близьких тих, хто воював чи воює на фронті, починаючи з 24 лютого 2022 року.

Та при цьому кількість людей, які допускають, що самі можуть стати ветеранами у майбутньому майже не змінилася від березня цього року.

“На запитання “Чи допускаєте ви, що самі можете стати ветераном у майбутньому?” 40% опитаних відповідає, що так, 56 — ні. І найчастіше, звичайно, про це говорять чоловіки, зокрема чоловіки, які воювали в АТО. Щодо ставлення до військових і ветеранів, то ми підтверджуємо, що й надалі воно надзвичайно позитивне, але хочемо вказати на певну відмінність залежно від категорії військових. 95 % опитаних зазначили, що вони довіряють і скоріше довіряють військовим ЗСУ, які служать на передовій, 96 % — що довіряють ветеранам АТО, які зараз знову воюють. Найнижчий показник довіри, 29 %, опитані українці демонструють до військових ТЦК”, — розповів Олексій Антипович, директор Соціологічної групи “Рейтинг”.

Серед тривожних тенденцій називають зниження рівня довіри до ветеранів, які повернуться з війни, яка зараз триває. Тому важливо відстежувати подальші зміни в суспільних настроях, щоб запобігти можливій стигматизації захисників у майбутньому.

У трійці найбільш ймовірних викликів, які постануть перед ветеранами після повернення зі служби, респонденти називали психоемоційну нестабільність (84 %), проблеми з фізичним здоров’ям та труднощі з отриманням медичної допомоги (78 %), а також відсутність інклюзивного простору та адаптованого робочого місця для осіб з інвалідністю (74 %).

Для цілісного розуміння ситуації результати опитування “Образ ветеранів в Українському суспільстві” варто порівняти з результатами онлайн-опитування ветеранів та ветеранок, яке у жовтні–листопаді цього року проводив Український ветеранський фонд. Через таке порівняння, до прикладу, можна побачити, що у той час, як 78 % опитаних цивільних говорять, що суспільство поважає ветеранів, серед ветеранів такої думки лише 33 %.

“Я б хотіла звернути увагу на ті явища, де різниця між сприйняттям цивільних і самих ветеранів виражена досить яскраво. Зокрема, це нерозуміння з боку суспільства. Так, цивільні помітно нижче оцінюють ступінь ризику виникнення цього явища, аніж самі захисники та захисниці — 66 % і 89 % відповідно. Такі відмінності можуть свідчити, з-поміж іншого, про недостатню обізнаність щодо викликів та перешкод, які виникають перед ветеранами”, — наголосила Анастасія Селянінова, начальниця відділу навчально-аналітичної роботи Українського ветеранського фонду.

Більше деталей щодо опитування можна переглянути на сайті Українського ветеранського фонду: https://cutt.ly/xeB8JEqP.

Зазначимо, що опитування відбувалося 5–6 грудня 2024 року. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%.